величання

величання
і заст. величаніє Піснеспів, який виконують на утрені в Господні, Богородичні, полієлейні та храмові церковні свята, що його змістом є звеличення та прославлення священної особи, свято якої відзначають

Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "величання" в других словарях:

  • величання — я, с. 1) Дія за знач. величати. 2) Дія за знач. величатися 2). 3) Короткий хвалебний літургійний спів …   Український тлумачний словник

  • величання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • хвала — и/, ж. 1) Похвала, уславлення. 2) Урочисте звеличання, прославляння кого , чого небудь; гімн. Складати хвалу. Співати хвалу. 3) у знач. присудк. сл. Вигук, що передає захоплення, величання, визнання кого , чого небудь. •• Честь і хвала/ кому,… …   Український тлумачний словник

  • ясновельможність — ності, ж., іст. 1) Абстр. ім. до ясновельможний. 2) перев. зі сл. ваша, його, їх і т. ін. Шанобливе величання панів, гетьманів та їхніх дружин при звертанні до них або в розмові про них. 3) Те саме, що світлість 2) …   Український тлумачний словник

  • величаніє — див. величання …   Словник церковно-обрядової термінології

  • ясновельможність — 1 іменник жіночого роду від: ясновельможний ясновельможність 2 іменник жіночого роду шанобливе величання панів, гетьманів та їхніх дружин при звертанні до них або в розмові про них …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»